Загубилася дитина: що робити?
Опубліковано 20 Вересень 2018 о 11:31
Блог Діти в місті Дніпро > Загубилася дитина: що робити?
Поки немовля завжди у колясці на прогулянці, мами спокійні, а от тільки тоддлер (дитина від 1 до 3 років) починає впевнено ходити — починається справжній стресовий період. По-перше, малюки падають - це невіддільна частина процесу навчання, але ж як мама може не переживати, коли крихітка забивається? По-друге, чим впевненіше тупцює малюк, тим пильніше мамин нагляд, адже дітвора не боїться нічого і прямує туди, куди заманеться. Варто мамі лиш на секундочку відволіктися — малюк зникає з поля зору, знайома ситуація? Частіше так і трапляється.
«Діти в місті» зібрали рекомендації, як діяти, якщо загубилася дитина.
Що має робити дитина, яка загубилася на вулиці або в магазині?
1. Стояти на місці.
Що ви відчуєте, якщо загубиться ваш малюк? Страх? Паніку? А що відчуватиме дитина? Теж страх. Дитині страшно з двох причин — спочатку, що мама сваритиметься та покарає, а потім через те, що вона не знає що робити, щоб знайти маму.
Дитина має діяти пасивно — стояти на місці.
Де ви будете шукати? Правильно, почнете повертатись назад, а якщо малюк стрімголов кинеться вас шукати, велика ймовірність, що це лише погіршить ситуацію і ви розминетеся.
2. Голосно кликати маму або тата.
Якщо малюк просто стоятиме мовчки, вам буде важче його знайти, але і плач навряд чи допоможе, адже діти плачуть однаково. Поясніть дитині, як важливо зберігати спокій та голосно кликати вас. Більш того, перехожі звернуть увагу на дитину, яка кличе батьків, і можуть допомогти. Але з незнайомцями треба бути обережним.
3. Звернутися по допомогу до людей у формі.
Діти здебільшого довірливі й можуть піти з незнайомцем, якщо той скаже, що відведе до мами. Говорити з дитиною про поведінку з чужаками потрібно постійно.
Не можна нікуди йти з незнайомими людьми, а от дяді або тьоті у формі можуть допомогти.
Саме з цієї причини не можна лякати дитину поліцією, «яка прийде і забере, якщо не слухатимешся / не з’їси кашу / не прибереш іграшки». Дитина має знати, що поліціянт - не злодій і не монстр з-під ліжка, що до нього можна звернутися по допомогу.
Крім поліції, можна звернутися до людей, які працюють поряд: у магазині, в аптеці або на вокзалі, в залежності від того, де малюк загубився.
Якщо дитина загубилася під час поїздки:
1. Якщо дитина вийшла на зупинці раніше батьків, вона має стояти на місці й чекати маму.
2. А якщо вийшла ситуація навпаки — мама вийшла, а дитина залишилась, то малюк має вийти на наступній зупинці й чекати, поки мама приїде за ним.
Чого не можна робити дитині:
1. Панікувати.
2. Бігти шукати маму.
3. Йти з чужою людиною.
Лайфхаки для батьків
1. Бесіди
Обговорюйте з дитиною послідовність дій у ситуації, коли вона загубилась. Малюк має знати напам’ять своє ім’я, імена батьків, прізвище та адресу. Поясніть дитині, що ви не будете сердитися на неї, якщо вона загубиться. Дитина не повинна боятися покарання за те, що відволіклася і не могла знайти маму.
2. Пароль
Придумайте пароль на випадок, якщо вам доведеться просити сторонню людину привести до вас дитину. Поясніть малюку, що якщо мама або тато відправлять за ним незнайомця, він точно має знати імена мами, тата, самої дитини, і, звичайно, пароль. У противному випадку малюк ні в якому разі не повинен йти з чужаком. А якщо цей незнайомець наполягає, або хапає за руку і тягне за собою, малюк має голосно кричати «Я не знаю тебе! Ти не мій тато (моя мама)!». У такому разі оточуючі не відреагують на плач дитини як на звичайну сімейну ситуацію, а допоможуть.
3. Візитівка
Навіть якщо малюк напам’ять знає імена усіх родичів, варто покласти у кишеню дитині візитівку з вашими контактними даними та номером телефону.
4. Тренування
Періодично відтворюйте ситуації, коли малюк губиться — дитина має чітко знати як діяти. Такі репетиції нададуть дитині впевненості та зменшать ймовірність паніки в екстреній ситуації.
Міняйтеся ролями, чотирирічки люблять погратися «в маму / тата». Нехай дитина вас запитує, що ви будете робити, якщо раптом загубитеся, а ви іноді помиляйтеся, щоб дитина могла вас виправити. Так діти краще запам’ятовують.
5. Ігри
Грайте з дитиною та імітуйте подібні ситуації: нехай зайченятко загубиться, а дитина допоможе йому знайти маму, або навчить що робити.
Грайте у детектива. Запам’ятовуйте дорогу до дому або садочка за розпізнавальними знаками: яскравий дитячий майданчик, аптека, магазин. Це допоможе дитині орієнтуватися та додасть впевненості.
6. Аксесуари безпеки
Зараз в інтернет-магазинах можна знайти все що завгодно, а тим паче на AliExpress, тому такі речі, як рюкзаки з повідками для малечі не мають здивувати, але все ж дивують.
Так, ви все правильно прочитали. Милі рюкзачки у формі ведмедика, єдинорога чи динозаврика з додатковим елементом — ременями, за які гіпертурботлива мама водить малюка на прогулянку.
Photo: prom.ua
Старше покоління ще не звикло до такого аксесуару як вожжі для тодлерів, і й досі педіатри, дитячі психологи та мами на форумах сперечаються про користь і доцільність цього пристрою, та як виявляється є й радикальніші міри забезпечення дитячої безпеки.
Photo: prom.ua
Ще один радикальний метод уникнути ситуації, коли дітлахи губляться — наручники. І знову ваші очі вас не обманюють. Наручники, або дитячі браслети «анти-втрата» (а саме так їх називають в інтернет-магазинах), за описом — це відмінний захист від загублення дитини, і, начебто, зручні, з екологічно чистих матеріалів, та розраховані на відстань між мамою і дитиною на півтора, два та два з половиною метра. Виходить, що і дитина в безпеці, і батьки спокійні, так?
А як ви вважаєте, мами, чи доцільно убезпечувати малюка таким чином? Одягли би ви на свою дитину такий аксесуар?
Що робити, якщо зник школяр?
Коли губляться старші діти, алгоритм дій відрізняється. Адже, по-перше, всі першачки вже мають власні смартфони, або смарт-годинники, а по-друге, діти молодшого та старшого шкільного віку просто так рідко губляться. А якщо і випадково зникають з виду, то швидко знаходяться, адже можна завжди зв’язатися телефоном.
Частіше школярі самі тікають з дому. Причини можуть бути різними — непорозуміння з батьками, буллінг, підліткова криза, перше кохання, але діяти у такій ситуації батьки мають однаково.
Infographic: «Діти в місті»
Необхідно звернутися в поліцію. Те, що правоохоронні органи шукають зниклих лише після трьох діб не стосується дітей. Як тільки ви зрозуміли, що школяр не прийшов додому вчасно, не відповідає на телефонні дзвінки, а його друзі не знають де він — дзвоніть у поліцію.
Іноді трапляється так, що підліток сам тікає з дому.
Що вказує на втечу?
- Напередодні мав місце конфлікт. Якщо між дитиною та батьками відбулася гостра суперечка, яка не вирішилася, підліток може піти з дому.
- Дитина хотіла піти на якийсь захід, але батьки не відпустили.
- У школяра є друзі, яких не схвалюють батьки.
- Разом з підлітком з дому зникли гроші.
- Зникли речі дитини, які вказують на те, що вона пішла з дому надовго (предмети особистої гігієни, теплий одяг).
Як поводити себе з дитиною, після її повернення?
Незалежно від того, загубився малюк чи підліток, у перші хвилини після повернення не можна кричати, звинувачувати та ображати дитину.
Першою реакцією має бути полегшення та радість від того, що дитина знайшлася. Але не сказати про свої переживання також буде помилкою, дитина має знати, що ви хвилювалися і вам було страшно.
Реакція на втечу та повернення підлітка має відповідати причині втечі (а отже, ви, як мінімум, маєте її з’ясувати). Якщо такий вчинок — це протест проти батьківського контролю і таким чином дитина хоче довести, що може самостійно жити, - необхідно переглянути права та обов’язки членів родини, наприклад, дозволити підлітку самостійно про себе дбати, хоча б випробний термін. Можливо такий досвід відкриє очі на непомітні раніше речі та зміцнить відносини у сім’ї. А якщо школяр втік з дому через страх бути покараним за двійку — батькам варто змінити підхід до навчання та знизити очікування від дитини.
Загалом це дуже індивідуальні ситуації, але важливо завжди йти на діалог з дитиною, враховувати її погляди та уподобання, встановити чіткі правила та слідувати їм усією родиною.
Ми від щирого серця бажаємо вам ніколи не втрачати своїх дітей.