Три дитячі книжки, які варто прочитати дорослим

Опубліковано 27 Вересень 2021 о 10:00

Блог Діти в місті Дніпро >  Три дитячі книжки, які варто прочитати дорослим

Photo: Freepik

Як повірити у власні сили? Як перестати боятися втілювати свої мрії в життя? Як боротися зі страхами про майбутнє? І найголовніше — як навчити цьому своїх дітей? Пропонуємо вам три дитячі книжки, які варто прочитати дорослим, аби краще розуміти дітей і себе.

«Пуанти для Анни» Надійки Гербіш, ілюстрації Юлії Пилипчатіної

«Пуанти для Анни» — це ніжна та життєствердна історія про доброту, любов і родинне тепло.

Це історія про дівчинку Анну, яка понад усе мріє стати балериною. Одного разу дівчинка побачила виставку порцелянових балерин і зачарувалась ними. Бабуся Анни вирішила нагадати дівчинці про враження від побаченого та запросила маленьку мрійницю на балет до театру. Там Анна бачить неймовірний виступ однієї балерини й просто закохується в балетне мистецтво. Аби реалізувати свою мрію, дівчинка загартовує не лише тіло, а й характер — стати балериною не так вже й легко.

Навіть коли дівчинка писала бабусі про те, що насправді балет нічим не цікавіший за звичайну фізкультуру, у відповідь отримувала підбадьорювання, що так буде не завжди, а скоро Анна зможе «танцювати поміж пташок — легка, як пір’їнка, але міцна й спритна, як африканська левиця».

Книжка допомагає зняти «рожеві окуляри» про те, що балет — це легко, та показує залаштунки цього сценічного мистецтва — години підготовки, сили, терпіння, ресурси.

Історія Анни — це той випадок, коли дитину підтримують всі дорослі, однак водночас дають можливість зробити вибір самостійно.

Чому варто читати дорослим: Ця книжка навчить не боятися допомагати своїм дітям втілювати їхні мрії, розуміти їх, відшукати натхнення для себе, знову повірити у власні сили, спробувати і в своїй буденній роботі знайти те, що спонукатиме рухатися вперед, а не залишатися в рутині.

«Дівчинка, яка рятувала книжки» Клауса Гаґерупа, переклад Наталії Іваничук, ілюстрації Лізи Айсато

Головній героїні зовсім скоро виповниться десять, але вона вже книжкова фанатка. Своїх друзів вона шукає у книжках, які бере в місцевій бібліотеці після уроків. Однак зовсім скоро вони можуть зникнути, оскільки бібліотеці доводиться знищувати всі видання, яких ніхто не читає.

Дівчинка повинна зарадити знищенню книжок і розгадати, чим закінчується історія, яку почала читати. Що за таємницю приховує зачарований ліс та хто ж загадковий автор книжки, якою так зацікавилась маленька героїня, всі школярі міста, а потім і всієї країни.

Чому варто читати дорослим: «Дівчинка, яка рятувала книжки» розповідає про страхи, які в принципі не притаманні дітям; але те, як їх долає Анна, може стати уроком для дорослих. Страх старіння, дорослішання і боязнь майбутнього дівчинка вирішує завдяки книзі. Звісно, в реальному житті все набагато складніше, однак історія Анни може спонукати дорослих до роздумів, різних підходів поглянути на своє життя й певних висновків. Анна вчить, що на певні речі варто дивитися з цікавістю, а не з острахом.

«Чорна-чорна курка» Галини Вдовиченко, ілюстрації Наталки Гайди

Героїня книжки Галини Вдовиченко — проста курка. Вона чорна-чорна, є редакторкою свого «Чорнокурівського вісника».

Чорна-чорна курка мріє літати? Не смішіть пташиний двір! Але той, хто над нею сміється, ще просто не знає, що вона вигадає для того, аби стати птахою високого польоту! У неї є крилата мрія і життєвий девіз «Курку з курсу не зіб’єш!».

Аби стати цією «птахою високого польоту», курці треба пройти чимало етапів і перешкод. Курка облаштовує на дереві власний курінь, танцює фламенко — бо їй же треба набратися сили і розвинути м’язи, аби вміти літати, а тут ще й хазяйка назвала її іспанкою. Вона переконує все подвір’я, що вміє літати, хоч би як їй це не вдавалося і як би з неї не насміхалися всі оточуючі.

На перший погляд, книга видається занадто дитячою, однак тут є місце розмовам про важливі речі: «Коли маєш усе, а друзі нічого — яка з того радість».

Чому варто читати дорослим: На прикладі чорної-чорної курки авторка книжки показує, що потрібно не здаватися, навіть коли навколо всі насміхаються і ніхто не вірить у досягнення вами певних цілей. Здавалося б, дорослим легше припинити звертати увагу на насмішки оточуючих, однак нерідко й дорослим варто бути більш наполегливими й повірити у власні сили, а не тільки навіть дітлахам. Завжди слід вірити у себе і свої мрії.

Фото з відкритих джерел